Газоподібний аміак у малій концентрації викликає печіння в очах і сльозоточивість, у разі збільшення дози – хімічний опік рогівки та навіть сліпоту. Вдихання аміачних випарів може згубно позначитися на дихальних шляхах організму: першіння в горлі, утруднення дихання, кашель – лише “перші ластівки” отруєння.
Підвищення аміаку в організмі людини може призвести до розвитку печінкової енцефалопатії, розвитку хвороби Альцгеймера, цирозу печінки тощо. Тому за першого прояву симптомів, які можуть свідчити про гіперамоніємію, рекомендується пройти дослідження на аміак.
Первинними ознаками гіперамоніємій є сонливість, відмова від їжі, блювання, неспокій, судоми, порушення координації рухів, тахіпное, дихальний алкалоз.
Концентрація токсичного хімікату в повітрі. Подразнює очі та дихальні шляхи. Спричиняє сльозотечу, біль у носі та горлі, кашель, труднощі з диханням, біль у грудях. За вищих концентрацій – тяжке ушкодження дихальних шляхів і легенів, зокрема набряк легенів, можлива раптова смерть.