Пароксин, як і інші інгібітори зворотного захоплення серотоніну, може спричиняти мідріаз, тому його слід застосовувати з обережністю для лікування хворих із закритокутовою глаукомою. Іноді відзначалися випадки розвитку гіпонатріємії, здебільшого у хворих літнього віку.
З боку травної системи: дуже часто – нудота, зниження апетиту; часто – сухість у роті, блювання, запор, діарея; рідко – підвищення активності печінкових трансаміназ; дуже рідко – шлунково-кишкова кровотеча, гепатит (іноді з жовтяницею), печінкова недостатність.
Рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні пароксетину пацієнтам із тяжким ступенем порушення функції нирок або пацієнтам із порушеннями функції печінки. Як і інші антидепресанти, пароксетин слід застосовувати з обережністю пацієнтам з епілепсією.
Пароксетин не слід застосовувати у комбінації з тіоридазином, оскільки, як і інші препарати, що пригнічують активність печінкового ізоферменту CYP2D6, пароксетин може підвищувати концентрації тіоридазину у плазмі, що може призвести до подовження інтервалу QTc та пов’язаної з цим шлуночкової аритмії типу “пірует”, …