-грец. Λουκᾶς (Лукас) – грецьке особисте ім’я, яке, своєю чергою, імовірно утворилося від лат. lux (родовий відмінок – lucis, давальний відмінок – lucas) – “світло”. Можливе тлумачення імені – “світлий, що світиться” або “народжений на світанку”.
У перекладі російською мовою ім’я Лука означає “народжений на сході сонця”. Із цим значенням імені старця перегукуються і творчі задуми Горького часу створення п’єси.
Лукаша, Лукашенька, Лукашка, Лукашечка, Луканечка, Луканушка.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Ім. | Лука | Луці |
| Р. | Луці | Лука |
| Д. | Луки | Лукама |
| В. | Луку | Луці |