У тихоходок немає кровоносної та дихальної систем: дихають вони всією поверхнею тіла, а замість крові їм служить рідина, що заповнює порожнини тіла. Харчуються тихоходки за допомогою стилета, яким проколюють стебла мохів і водоростей, висмоктуючи вміст (є і хижі види).
Унікальний білок, що дістав назву Dsup, поводиться як щит проти радіації, не дозволяючи ДНК розщеплюватися. Це цілком може пояснювати той факт, що тихоходкам практично байдуже на вплив радіації і вони цілком здатні виживати навіть в умовах вакууму космосу.
Якщо групу тихоходок опромінювати радіацією (570 000 рентген), то виживає близько 50% “випробовуваних”. При цьому смертельна доза радіації для людини – всього 500 рентген. Тихоходки витримують і екстремальне зневоднення, зі збереженням частки води в 1-2% від маси тіла.
Водяні ведмеді також можуть переносити умови, смертельні для більшості форм життя. Дослідники виявили, що тихоходки можуть бути “підхоплені” і перенесені сухопутними равликами, які мешкають з ними в одному середовищі. Хоча тихоходки можуть плавати і ходити, їхні крихітні ноги не дають їм змоги далеко йти.