Таким чином, відповідаючи на запитання, що краще – МРТ або КТ вуха, не можна дати певної відповіді. Доцільність проведення того чи іншого методу обстеження визначає лікар, але в більшості випадків, МРТ використовується, коли потрібне підтвердження діагнозу після проведеної комп’ютерної томографії.
КТ вуха показує структури вушних відділів, канали лицьового нерва, ямку цибулини яремної вени, сонну артерію тощо. Цей метод ефективний у тому разі, якщо необхідно визначити природу приглухуватості.
МРТ внутрішнього вуха – це неінвазивний високоефективний метод променевої діагностики. Томографія дає змогу виявити патології внутрішніх слухових органів, перед якими інші способи діагностики безсилі. На знімках можна чітко визначити межі новоутворень у внутрішньому вусі та в прилеглих тканинах головного мозку.
Цілі проведення дослідження: визначити етіологію приглухуватості, візуалізувати площини перелому і зміщення кісток під час травм, виявити запальні та інфекційні вогнища, пухлинні утворення.