Vanitas vanitatum et omnia vanitas) – висхідний до біблійних текстів крилатий вислів, латинське, грецьке і російське, застосовується для опису всього мирського, скороминущого, марного або нікчемного, що не представляє істинної, вічної цінності.
Вираз застосовується для опису чогось дрібного, нікчемного, такого, що не має істинної цінності. Уперше вираз зустрічається в латинському перекладі Біблії – Вульгаті. Слова з книги Екклесіаста, авторство якої приписують цареві Соломону. 1:2 Суєта суєт, сказав Екклесіаст, суєта суєт, – усе суєта!
Екклесіаста Слова Екклесіаста, сина Давидова, царя в Єрусалимі. Суєта суєт , сказав Екклесіаст, суєта суєт , – все суєта! Що користі людині від усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем?
Суєта́ – повсякденний процес життя, позбавлений внутрішнього сенсу; все скороминуще, марне або нікчемне, що не має істинної цінності. У християнському богослов’ї метушнею або суєтним називають усе земне, тілесне, на відміну від духовного, небесного, божественного.