Обов’язкові роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від основної роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт. Виправні роботи призначаються засудженому, який має основне місце роботи, а так само тому, хто його не має.
Якщо засуджений не був працевлаштований, він відбуває виправні роботи в місцях, що визначаються органами місцевого самоврядування за погодженням з кримінально-виконавчими інспекціями, але в районі місця проживання засудженого. Примусові роботи застосовуються як альтернатива позбавленню волі.
Строк виправних робіт обчислюється в місяцях і роках, протягом яких засуджений працював і з його заробітної плати провадилися утримання. У кожному місяці встановленого строку покарання кількість днів, відпрацьованих засудженим, має бути не меншою за кількість робочих днів, що припадають на цей місяць.