Вербальна комунікація складається з усних і письмових контактів з передачею різного роду даних. Невербальна комунікація, своєю чергою, передбачає передачу даних без застосування мови слів, мовлення усного або письмового характеру.
Жести супроводжують мову, що звучить, уточнюють сказане, надають виступу емоційності. Вони можуть замінювати словесне висловлювання. Не можна розглядати жести як повноцінне, самостійне явище, що діє у відриві від словесного мовлення.
Виділяють кілька функцій, які невербальні повідомлення виконують під час взаємодії з вербальними: доповнення, спростування, заміщення, регулювання. Доповнення означає, що невербальні вирази надають мові виразності, уточнюють і прояснюють її зміст.
Засоби комунікації До вербальних належать “те, що говорить” і “те, що звучить”, тобто лінгвістичний і паралінгвістичний канали, до невербальних – усе те, що “мовчить”: погляд, вираз обличчя (міміка), дотики, рухи тіла (пози), жести, міжособистісна дистанція, а також одяг, макіяж і прикраси.