Таким чином, основні характеристики архітектури, тобто утилітарна функція, простір і пропорції виражаються через архітектоніку. Вона-то і є змістовним зв’язком, який перетворює будівлю на цілісну художню структуру і є основою художньої мови архітектури.
Вивченням архітектури займаються багато наук: філософія, історія архітектури, соціологія, культурологія. Кожна з них вивчає архітектуру відповідно до власного предмета і специфіки гносеологічних методів та евристичних прийомів.
Мова архітектурного проєкту – спосіб фіксації задуму архітектора. Це графічна мова малюнків і креслень. Під мовою архітектурних форм мають на увазі архітектурну виразність будівлі, комплексів, містобудівних творінь.
Оскільки головним виразним засобом архітектора є просторові відносини, то можна зробити висновок, що архітектура зображає не форми навколишньої дійсності, а фізичні й духовні сили, енергію, устремління, політ думки в просторі та часі; у вужчому значенні – функцію тих чи інших …