Корінь – морфема, що несе лексичне значення слова (або основну частину цього значення); у російській мові корінь наявний у всіх самостійних частинах мови та відсутній у багатьох службових частинах мови, вигуках та звуконаслідувальних словах (наприклад, його немає в сполучнику “і”, вигуку “ах” і подібних лексичних …
Корінь – це головна частина слова, у якій укладено спільне значення всіх однокореневих слів. Слова з одним і тим самим коренем називаються однокореневими. Примітки.
Корінь же – це незмінна морфема (за винятком коренів із чергуванням або заміною), що зберігається за будь-яких змін слова, а також утворення від нього нових слів. Щоб знайти корінь у слові, треба підібрати до нього якомога більше однокореневих слів і виокремити незмінну в усіх частину. Це й буде корінь.
Корінь слова – це найголовніша частина в слові. У ній укладено загальне лексичне значення всіх однокореневих слів. Корінь слова виділяється знаком ᴖ.