Мезонін (фр. mezzanine, італ. mezzanino, від mezzano – середній) – в архітектурі надбудова над середньою частиною житлового будинку, над центральним ризалітом або портиком. За висотою – нижче повного поверху, звідси назва.
Мезонін – це надбудова над одно-двоповерховими будинками, дерев’яними або кам’яними, що являє собою додатковий житловий напівповерх. Річ у тім, що висоти горища, як правило, було недостатньо для того, щоб зробити хоча б частину його “населеним” і приростити таким чином корисну площу будинку.
Мезонін спочатку призначений під житлове приміщення і має власний дах. Мансарда – це скоріше горище, яке теж можна упорядкувати.
Мезонінна плата, мезонін – плата, що вставляється в карту розширення і розташовується паралельно платі-носію. Як носій, як правило, використовують карти розширення стандартів ISA, PCI, VMEbus, CompactPCI, OpenVPX тощо.