[б] і [п], [д] і [т], [в] і [ф], [ж] і [ш], [з] і [с], [г] і [к]. Лише деякі звуки не мають пари, тому їх називають непарними за дзвінкістю та глухотою: [л], [м], [н], [р], [й'] (непарні дзвінкі), [х], [ц], [ч'], [щ'] (непарні глухі).
Звуки, які мають пару за глухістю-дзвінкістю або твердістю-м’якістю, називаються парними. Ті, у яких такої пари немає, – непарними.
Значення такий, що не становить пари разом з іншим ◆ Відсутній приклад вживання (див.
Непарні дзвінкі приголосні: (л, л'), (м, м'), (н, н'), (р, р'), (j); непарні глухі приголосні: (х), (х'), (ц), (ч), (ш). 2) Приголосні, позбавлені співвідносності за твердістю-м’якістю. Непарні тверді приголосні” (ж), (ш), (ц); непарні м’які приголосні: (ч'), (ш'), (j).