Світлостійкість – здатність друкованих фарб зберігати свій первісний колір під впливом світлового випромінювання. Енергія світлового випромінювання ініціює зміну молекулярної структури фарбувальної речовини, що веде до поступової втрати нею фарбувальних властивостей.
Для вимірювання світлостійкості використовують еталонні шкали. Першою еталонною шкалою була шкала Madder1. У ній за еталон було прийнято найбільш стійку з відомих на той час фарбувальних речовин – червоний пігмент crimson madder. Світлостійкість фарбувальних речовин оцінювали за арифметичною 10-бальною шкалою (від 1 до 10).
Водно-дисперсійні фарби належать до числа найбільш економічних і зручних у нанесенні продуктів. В інтер’єрах вони застосовуються, в основному, для фарбування стін і стель. Водно-дисперсійні склади не містять органічних розчинників, тому вони практично не мають запаху і екологічно чисті.