Особливий церковний суд у справах єретиків, заснований католицькою церквою в 13 ст., що діяв із крайньою жорстокістю.
Основним завданням інквізиції було визначення, чи є обвинувачений винним у єресі. З кінця XV століття, коли в Європі починають поширюватися уявлення про масову присутність відьом, які уклали договір із нечистою силою, серед звичайного населення, до її компетенції починають входити процеси про відьом.
auto de fe, лат. actus fidei, букв. – “акт віри”) – у Середні віки в Іспанії та Португалії – урочиста релігійна церемонія, що містила в собі процесії, богослужіння, виступ проповідників, публічне покаяння засуджених єретиків, читання та виконання їхніх вироків, зокрема спалення на багатті.
Основною метою інквізиції було визначення вини обвинуваченого у свідомому відхиленні від релігійного вчення. Кожного обвинуваченого піддавали допиту часто із застосуванням тортур, якщо під час допиту обвинувачений навіть під впливом тортур зізнавався у скоєному, то далі матеріали передавали до суду.