Травматичний шок зазвичай проходить у своєму розвитку дві фази, так звану “еректильну” фазу шоку і “торпідну” фазу.
У динаміці травматичного шоку більшість дослідників, починаючи з М. І. Пирогова, виокремлюють дві стадії розвитку: еректильну (збудження) і торпідну (гальмування), що характеризують, по суті, функціональний стан центральної нервової системи.
Протягом шоку розрізняють дві фази, що послідовно розвиваються: збудження і гальмування. Фаза збудження виникає слідом за травмою, іноді може бути відсутня. У цій фазі потерпілий рухливий, багатослівний, блідий.
Шок 3 ступеня (тяжкий). Загальний стан важкий. Загальмованість різко виражена. Температура тіла знижена.