Техніку цілісного стрибка в довжину з розбігу можна поділити на чотири частини: розбіг, відштовхування, політ та приземлення. (Початок розбігу – парна кількість кроків, попереду поштовхова нога.
Оптимальним кутом вильоту центру мас спортсмена до горизонту вважається 20-22 ° і висота центру мас щодо звичайного положення при ходьбі – 50-70 см. Найвищої швидкості атлети зазвичай досягають на останніх трьох-чотирьох кроках розбігу. Стрибок складається з чотирьох фаз: розбігу, відштовхування, польоту та приземлення.
У стрибках немає повторюваних фаз: кожен стрибок є одним закінченим, що протікає в певній послідовності рух. В кожному стрибку розрізняють чотири фази руху: 1) підготовча (і. п.); 2) відштовхування; 3) політ; 4) приземлення.
Рухи тіла при стрибку в довжину з місця може розділити на чотири фази: підготовчу, поштовху, польоту та приземлення. Підготовча фаза характеризується тим, що стрибун робить присідання та розгинає випрямлені у ліктьових суглобах руки.