За Біблією (3 Цар. 2:11) царював сорок років: сім років та шість місяців був царем Юдеї (зі столицею в Хевроні), потім 33 роки – царем об'єднаного царства Ізраїлю та Юдеї (зі столицею в Єрусалимі). За різними хронологіями, дати правління: 1055-1015 рік до н. е., 1012-972 рік до н.
Адже Давидові було тоді всього п'ятнадцять років. Він був гарний ніжною напівдитячою красою. Досвідчені воїни лише посміхалися, спостерігаючи його кумедний запал. Давид здавався їм тим більш смішним на тлі могутньої постаті, закутої в броню Голіафа.
Таким чином, всупереч біблійному тексту, виходить, що Саул був царем 3 роки, що відповідає біблійній фразі про те, що Самуїла попросили призначити царя «коли він постарів». Тобто Самуїл навряд чи зміг би прожити ще 40 років правління Саула, а помер він одного року з царем.
Представники всіх колін зібралися до Хеврону і, перерахувавши заслуги Давида для країни, що урочисто проголосили його царем над усіма колінами, після чого він остаточно був помазаний на царство165. В обличчі його народ ізраїльський придбав собі свого найвидатнішого царя. Йому було тридцять років від народження.