«Це був молодий чоловік років двадцяти семи або близько, трохи вище середнього зросту, з рідким білявим, досить довгим волоссям і з клаптчастими, вусами і борідкою, що ледве позначалися.
Знаменно, що в описі фіналу життя Степана Трохимовича Достоєвський рівно за сорок (!) років по суті ніби описав останні дні Л. Н. Толстого: і «догляд», і гарячкову хворобу в дорозі, і смерть на чужому ліжку, у довільному будинку…
Сватання». Оповідач описує того, хто прибув у 1865 році в рідне місто Ставрогіна як дуже гарного молодого (приблизно 25 років) людини, всупереч своїй репутації – добре одягненого, витонченого і вихованого.