Дехто описує його аромат як “чорносмородиновий”, інші називають його “хвойним”, “колючим” або “котячим” (як, наприклад, бровар-технолог Г. Ллойд Гінд у своїй праці “Пивоваріння: теорія і практика”, виданій 1938 року). У 1885 році, підсумовуючи загальну думку міжнародного співтовариства, І.
У гінекологічній практиці використання шишок хмелю рекомендують для полегшення менструального болю і неприємних проявів клімаксу, пов’язаних з нестачею естрогенів. Шишки хмелю під час клімаксу будуть корисними за надмірної дратівливості, допоможуть знизити інтенсивність припливів, позбавлять безсоння.
Природа дає нам хміль тільки в одному вигляді – у вигляді шишок, але виробники хмелю переробляють його і до броварів поставляється вже зовсім інший продукт. До того, як хміль став популярним, пивовари використовували всі види трав і квітів, щоб надати елям гіркоти й аромату.