Пафосом називають емоційний тон або настрій твору, а також почуття, які автор намагається викликати, описуючи події або вчинки героїв. У риториці пафосом, або патетикою, позначають прийом звернення до емоцій.
Деякі словники дають таке визначення того, що означає слово пафос – “надмірно награна піднесеність мови, зовнішній прояв наснаги, що справляє враження фальші”. Синонімами слова пафосний називають пихатий, слащавий, лицемірний, нещирий.
πάθος “страждання, пристрасть, збудження, наснага”), або патетика (грец. παθητικός “чутливий, пристрасний, палкий, збуджений”) – прийом звернення до емоцій аудиторії. Відповідає стилю, манері або способу вираження почуттів, які характеризуються емоційною піднесеністю, натхненням, драматизацією.
Пристрасна наснага, піднесення. Говорити з пафосом . [Клим] уникав пафосу, не дозволяв собі палко гарячкувати, а коли говорив те, що здавалося йому особливо значним, – знижував голос. М.