Рівнини – це великі простори зі спокійним, плоским або горбистим рельєфом і порівняно малим коливанням відносних висот (не більш як 200 м) . Рівнини поділяються за абсолютною висотою. Рівнини, що мають абсолютну висоту не більш як 200 м, називаються низовинними, або низовинами (Західно-Сибірська).
Рівнини – значні за площею ділянки поверхні суходолу, дна морів та океанів, для яких характерні: незначний нахил місцевості (до 5°) та невелике коливання висот (до 200 м); яке якщо й сягає сотень метрів, то ці зміни мають місце на великому протязі.
За загальним характером поверхні рівнини бувають горизонтальні, опуклі, увігнуті, плоскі, горбисті. За походженням рівнин розрізняють такі типи: морські акумулятивні (див. Акумуляція).
На великих рівнинах зустрічаються пагорби, гряди, улоговини озер, долини річок, яри, балки тощо.