Памірці – це інший народ, який сильно відрізняється від таджиків. Якщо таджики традиційно сповідують іслам суннітського штибу, то памірці у своїй масі – ісмаїліти (до цього буддисти, ще раніше – зороастрійці). Таджицька мова відноситься до західноіранських мов, а памірська – вже до східноіранських.
Більша частина памірців об'єднані на релігійної основі сповіданням ісмаїлізму.
У перському творі XVI століття Мірза-Гайдар згадується назва «Памір» або «Бамір»; мовознавці-іраністи припустили, що «памір» – перське слово «Бам-іар», що означає "дах землі".